Ворожий безпілотник ліквідував «Монгола» з Сарненщини
У Сарненській громаді повідомили про загибель Віталія Мартинюка із села Одринки.
За кожною новиною про загибель Героя стоїть ціла людська історія. Історія Віталія – це історія чоловіка, який любив свою родину, цінував прості радощі мирного життя, друзів і рідний край. Після початку повномасштабної війни він залишив звичне життя і став на захист України.
Віталій Петрович Мартинюк народився 3 вересня 1993 року. Після школи він навчався у Сарненському ВПТУ-22, а потім працював за кордоном. Захоплювався футболом та риболовлею, цінував зустрічі з друзями, однак найбільшим скарбом для нього завжди була родина.
У березні 2022 року Віталій добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Він служив водієм-електриком у відділенні безпілотних авіаційних комплексів 151-ї окремої механізованої бригади. Побратими знали його під позивним «Монгол» – мужній, витривалий і надійний воїн, який сумлінно виконував свій військовий обов’язок.
7 грудня 2025 року під час бойового завдання в районі населеного пункту Іванівка, Куп’янського району Харківської області, Віталій потрапив під удар ворожого безпілотника.
Відтоді він вважався безвісти зниклим. Для сім’ї розпочалося довге і болісне очікування. Вони вірили, молилися і сподівалися на добру звістку про його повернення.
Однак, на жаль, дива не сталося. За результатами ДНК-експертизи підтвердили, що Віталій загинув саме 7 грудня 2025 року.
Рідні пам’ятатимуть його як справжнього патріота, щирого і дружелюбного чоловіка, який глибоко любив свою сім’ю. Для них Віталій був найдорожчою людиною – чоловіком, татом, сином і братом, якого всі любили, чекали і за кого молилися. Його втрата залишиться глибоким болем для всієї родини.
Щирі співчуття висловлюють дружині Наталії, донькам Карині і Богдані, мамі Світлані Олексіївні, сестрі Вірі, а також усій родині, друзям і побратимам Захисника.
Розділяємо біль непоправної втрати і схиляємо голови перед мужністю воїна, який віддав життя за Україну.
Прощання та поховання Віталія Мартинюка відбудеться завтра, 8 жовтня.
Маршрут жалобного кортежу:
10:00 – початок руху містом: Костопільська – Варшавська – Іванівка – Кричильськ – Корост – Одринки.
11:15 – прощання біля рідного дому (с. Одринки, вул. Центральна, 41)
12:00 – чин відспівування у місцевому храмі.
13:15 – поховання на місцевому кладовищі.
Створено за матеріалами: rivnepost.rv.ua